МЕФ кристаллы Орлов

Але, чуваки и чувихи, валим вас в этот забугорный культурный шедевр моей жизни!

Это был восьмое марта, такой день, когда всем бабам хочется заиграть в бизнес-леди и показать мужчинам, кто тут настоящая боссиха. Ну и как всегда, у нас вместе с коллегами из офиса был корпоратив. Что ж, у меня уже тогда было понимание, что в этот день я не буду просто для картинки мазать губки помадой, я хотела отжигать на всю катушку - с мазайкой, адреналином и конечно же, закладками!

Так что я по настоящему зарядилась перед тем, как выйти из дома. Взяла на свои сладкие и пухленькие губки парочку закладок мефедрона, чтобы в ходе встречи можно было приятно отдуплиться.

Пришла на корпоратив и поняла, что это время, когда нужно развести всех на хоровод. Я подбегнула к моему начальнику, который был весь хмурый и недоволен, и сказала ему: «Брателло, а у тебя халлюша сегодня не закончилась? Мне так хочется почувствовать себя в небесах!»

Он мне посмотрел в глаза и сказал: «Чувиха, мне жаль разочаровывать тебя, но у меня ничего нет. Все хорошее ушло на впарку еще вчера». Что ж, вот так повезло! Однако я знала своих подружек, которые могли впарить мне что-то и пожестче, чем обычный мефедрон.

Сделала яшингу в офисе и нашла свою девочку, которая обожает подпросить своего дилера на редкий фентанил. Она не сразу согласилась, но когда я ей через блокнот тайно протянула свою цену, она не выдержала и сказала мне, что вечером нас ждет у нее дома настоящий кач.

И вот наступил вечер, все в офисе уже разошлись, а я с несколькими подружками направлялись к дому моей союзницы по наркотическому фронту. В первых рядах моей карьеры дружбы с ней было именно слово «коллега», но когда начались бурные ночные вечеринки, мы поняли, что химия нашей дружбы намного сильнее.

И так, мы попали в ее подвал, который был настоящим наркораем. Здесь собирались любители халлюшки, сказочного мира винтовок и дозы реальных ощущений. На столе было множество разных закладок - от мефедрона до фентанила, от героина до кокаина.

Я, конечно, выбрала мефедрон для начала. Взяла пару закладок и отжигала, как настоящая боссиха. Ощущения просто неописуемые, я погрузилась в свой потусторонний мир, где все было возможно. А затем мы с девчонками решили попробовать фентанил. Это был настоящий кач! Отдупливаться одновременно, переплетаться в своих сумасшедших иллюзиях и просто наслаждаться моментом.

Эх, эти вечера, когда ты с друзьями отжигаешь как в последний раз, словно завстрял в бессоннице со счастливыми фейерверками внутри своего мозга!

А девочка, у которой все это было, знала толк в своих делах. Она смогла впарить нам настоящий фентанил, который был просто потрясающ. Я почувствовала себя настоящей королевой наркотического подполья.

Когда наша халлюша кончилась, а мы остались наедине с реальностью, то начали понимать, что те иллюзии, которые были еще несколько часов назад, теперь просто растекаются по стенам подвала. И это было странное чувство, ведь мир стал совсем иным.

Мы с подружками сидели в потемках, разглядывая глазики друг друга и рассказывая разные истории о том, как нам было хорошо, пока мы находились в своем сумасшедшем состоянии.

И хотя мы знали, что утро вечера мудренее, каждая из нас мечтала о том, что в следующий раз все будет так же безумно и насыщенно. Мы хотели еще раз отжечь, просто потому что мы этого хотим. Ведь иногда нам так не хватает адреналина в жизни, что только наркотики способны заполнить этот провал.

Итак, наркотики - это наша реальность, наша кормушка и наша душа. И хоть они кажутся внешним препятствием для простой жизни, для меня они стали настоящим мотиватором. И в следующий раз, когда я снова буду на корпоративе, я непременно отжигу еще сильнее!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!